Аптечна довідка
+380(32) 242-59-91

Коли потрібно викликати «швидку» для хворого на грип?

Медики стверджують: алгоритм дій людини, яка захворіла на грип (не важливо, який саме — звичайний сезонний чи високопатогенний каліфорнійський) залежить від віку хворого, наявності в нього хронічних недуг, температури тіла, стану нервової, серцево–судинної та інших систем, і не тільки. Якщо перші ознаки респіраторного захворювання (біль у горлі, підвищення температури тіла, нежить, закладання носа, головний біль тощо) з’явилися в дитини, малюка треба покласти в ліжко, дати випити чаю, соку, морсу чи компоту й обов’язково викликати лікаря. Якщо температура дуже висока, до приїзду фахівця треба «збити» її ібупрофеном (У ЖОДНОМУ РАЗІ — НЕ АСПІРИНОМ, бо цей препарат може призвести до надзвичайно важких ускладнень). А вже лікар визначить — треба дитину везти в стаціонар чи лікувати вдома. Якщо на грип чи застуду в легкій формі захворіє дорослий, то він має прийти в поліклініку. При важкому стані — викликати лікаря додому. А в наведених нижче випадках — набирати номер «швидкої».

ПОКАЗАННЯ ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ:

1. ДІТИ

Як інформує МОЗ, якщо у дитини зафіксовано такі симптоми, то батькам треба терміново викликати «швидку»:

1. Прискорене або утруднене дихання.

2. Синюшність навкруги рота, в інших місцях.

3. Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.

4. Висока температура тіла (у дітей до п’яти років — при температурі понад 38°С, у дітей віком від 5 до 17 років — при температурі понад 39°С).

5. Відмова дитини від пиття.

6. Неможливість розбудити дитину, відсутність реакції хворого на звертання.

7. Надмірне збудження дитини або поява судом.

8. Відсутність сечовипускання.

9. Відсутність сліз під час плачу.

2. ПАЦІЄНТИ БУДЬ–ЯКОГО ВІКУ

Людину з респіраторними проявами (біль у горлі, закладеність носа тощо) і підвищеною температурою треба госпіталізувати в таких випадках:

1. Вагітні з будь–якими респіраторними проявами та підвищеною температурою.

2. Пацієнти з порушенням свідомості, надмірним збудженням чи вираженою млявістю; судомами, цианозом (посиніння); респіраторними проявами (задуха).

3. Із підвищенням або зниженням артеріального тиску на 30% порівняно з віковою нормою.

4. Із появою будь–яких змін у легенях (біль, шум тощо).

5. Із геморагічним висипом, кровотечами.

6. Із багаторазовим блюванням та діареєю (понад три рази на добу).

7. Із порушенням роботи серця: тахікардія або брадикардія порівняно з віковою нормою; аритмії іншого характеру.

8. Пацієнти при наявності супутньої патології: хронічні захворювання легень (зокрема, бронхіальна астма); зайва вага понад 30% від маси тіла; тяжкі форми цукрового діабету; хворі з імунодефіцитами — гемолітична анемія, первинні імунодефіцити, аспленія, гемоглобінопатії, ВІЛ–інфекція, тривала імуносупресивна терапія, онкозахворювання, серцево–судинна патологія в стадії декомпенсації; ниркова недостатність.

www.umoloda.kiev.ua

  • Здоровий спосіб життя
  • Здоров’я дитини
  • Гірудотерапія
  • Ваша аптечка
  • Застуда і грип
  • Ароматерапія