Аптечна довідка
+380(32) 242-59-91

В упаковку з лікарським препаратом часто вкладається листок з вказівкою часу прийому, та і лікар в рецепті обов’язково пише, коли і як приймати ті або інші ліки. На чому грунтуються лікарі, роблячи свої призначення? Один з фундаментальних законів фармакології стверджує, що ліки починають діяти лише тоді, коли в достатній концентрації накопичуються в тканинах хворого органу. Це називається “Феноменом порогу”. Якщо концентрація нижче порогової, то ліки не дадуть бажаного ефекту.

Необхідна для здобуття лікувального ефекту концентрація ліків в крові, а отже, і в органі створюється при введенні в організм оптимальної дози. Дорога ліків до місця призначення складна, особливо якщо вони приймаються через рот. Цей метод введення ліків має свої переваги: вміст препарату в крові довше підтримується на максимальному рівні. А в чому ж тоді складність? Та в тому, що ліки безпосередньо в шлунку не всмоктуються. Раніше вони повинні перейти в кишечник, розчинитися в його вмісті і при цьому не бути зруйнованими соляною кислотою, ферментами, слизом, компонентами їжі.

Якщо ліки прийняти натщесерце (через 3 – 4 години після їди або за 30 хвилин до неї), пігулці просто ні в чому розчинитися. Тому її краще заздалегідь подрібнити або розжувати, а потім запити якою-небудь рідиною. Проте якщо пігулка має спеціальне покриття, подрібнювати її не рекомендується: покриття оберігає ліки від дії соляної кислоти шлунку або слизову оболонку шлунку від ліків. Частіше з покриттям випускають препарати у вигляді драже. Всі такі препарати, окрім драже, вітамінів, подрбінювати і кусати не можна!

Запивати ліки краще стаканом теплої води. Чай не підходить. Танін, що міститься в ньому, утворює з багатьма речовинами нерозчинні сполуки, що не всмоктуються. Особливо активно танін зв’язує папаверин, амідопірин, сердечні глікозиди, ферменти, речовини, що діють, рослинних настої і відварів.

Більшість ліків можна запивати теплими лужними мінеральними водами. Підлужування вмісту шлунку прискорює перехід ліків в кишечник. Є ліки, які в кислому середовищі просто руйнуються. Еритроміцин, наприклад, треба приймати строго натщесерце і обов’язково запивати лужною мінеральною водою. Якщо немає мінеральної води, додайте в кип’ячену воду питну соду (половина чайної ложки соди на стакан води) і запийте нею ліки.

Щоб не помилитися, запивайте будь-які ліки теплою водою, вона для всіх випадків хороша! Коли препарат приймають натщесерце, то через 10 – 15 хвилин він потрапляє в кишечник і всмоктується в кров – повністю або майже повністю.

А що чекає пігулку, якщо її проковтнути разом з їжею? Пігулка в їжі не розчиниться, а шлунковий сік поступово розбавляє вміст шлунку, і наявна в нім соляна кислота може повністю зруйнувати ліки. Але головне в іншому. Їжа затримується в шлунку приблизно 4 години. А жирна, солодка або прийнята разом з алкоголем і деякими ліками (папаверин, Но-шпа, алкалоїди красавки) – і того довше – до 7 годин! Відповідно на такий же термін розтягується і перехід ліків в кишечник. Всмоктування може сповільнитися настільки, що препарат за цей час буде частково зруйнований в печінці і виділений нирками. Словом, потрібної його концентрації в крові створити так і не вдасться.

Але не всі ліки слід вживати натщесерце. Більшість – так, але не всі. Є і такі, які необхідно приймати безпосередньо під час їди. Це жиророзчинні речовини, в першу чергу вітаміни A, D, E, F, ліпоєва кислота. Природно, що так само слід приймати полівітамінні препарати, до складу яких входить вищеназвані вітаміни. В гіпертоніків має бути постійною концентрація ліків в крові, щоб артеріальний тиск не давав різких стрибків. Тому їм рекомендується приймати гіпертензивні препарати в більшості випадків під час їди або відразу ж після неї. Після їди призначають ліки, що розширюють судини мозку, препарати, що містять нікотинову кислоту, ліки, блокуючі передачу імпульсів по нервових волокнах, а також використовувані для лікування паркінсонізму. А медикаменти, що призначаються при ішемічній хворобі серця, переважно приймати натщесерце: вони повинні діяти швидко!

Особливо хотілося б сказати про препарати, що подразнюють слизову оболонку шлунку. Це препарати брому, камфори, тетрациклін, сульфаніламіди, Теофілін, хінідин, новокаїнамід, сечогінні, похідні нітрофурана, ентеросептол, ацетилсаліцилова кислота (аспірин) та інші. Як же вживати ці ліки?

Ацетилсаліцилова кислота, як відомо, подразнює слизову оболонку і може стати причиною утворення виразок в шлунку. Але чи означає це, що аспірин потрібно приймати після їди? Виявляється, ні. Учені звернули увагу на те, що якщо цей препарат прийняти після їди, дійсно, знижується його подразнююча дія на слизову оболонку шлунку, але одночасно послаблюється і терапевтичний еффект. Фахівці визначили, що концентрація ліків в крові найвища в тому випадку, якщо його запивають теплим лужним розчином.

Грунтуючись на цих даних, аспірин рекомендують приймати після легкого перекусу: стакана кісілю, декількох ложок каші без масла. Пігулку слід заздалегідь подрібнити і запити половиною стакана теплого молока. Якщо ж курс лікування аспірином тривалий, раціонально приймати його після їди. Але їжа не має бути жирною і солодкою. І у жодному випадку не можна пити спиртні напої.

  • Здоровий спосіб життя
  • Здоров’я дитини
  • Гірудотерапія
  • Ваша аптечка
  • Застуда і грип
  • Ароматерапія